Бар’єри — перепони, які заважають різним групам населення повноцінно отримувати доступ до можливостей, і через це не дають їм у повному обсязі реалізувати свій потенціал. Часто бар’єри створюють самі люди через незнання, стереотипи та упередження, проте кожному з нас під силу їх розірвати. Головне – зрозуміти, що безбар’єрність – це не лише звести пандус біля державної установи чи кінотеатру, безбар’єрність – це якість життя. А якість життя –доступність кожного до усіх його сфер, в тому числі й в отриманні державних послуг.
Розуміти кожного, поважати кожного, цінувати кожного – складові якісного державного сервісу. А для сервісних центрів МВС – це не порожні слова. Так, у перший день травня, услід за хмельницькими, чернівецькими та чернігівськими колегами, адміністратори сервісних центрів МВС Рівненщини взялися за вивчення жестової мови, адже її знання допоможе краще комунікувати з людьми із порушеннями слуху та/або мовлення.
«Ми ніколи не знаємо, з якою людиною нам доведеться зустрітись поглядом, які у неї будуть потреби та особливості. Та ми знаємо, що кожній людині мають бути забезпечені рівні права і можливості в їх реалізації. Розуміти жестову мову зможе й людина, яка ніколи її не вивчала, оскільки більшість жестів є доволі логічними й дублюють дії та явища, які описують, а знання, які ми отримали під час навчання, допоможуть покращити спілкування з людьми, які мають порушення слуху та мови», — розповідає Оксана Грицюк, адміністраторка сервісного центру МВС № 5643 м. Сарни.
Окрім того, спеціально для роботи наших працівників представники Рівненської обласної організації УТОГ розробили словник-перекладач професійних термінів, якими щодня користуються у своїй роботі адміністратори сервісних центрів МВС.
Як зазначила Неля Новачук, перекладачка жестової мови Рівненської обласної організації УТОГ: «Подібні навчання допомагають усвідомити суспільству, що усі люди без винятку заслуговують на рівні можливості та права. Знання жестової мови – це не лише спілкування, це ще й повага і прагненням допомогти людям з порушенням слуху та мови».
Громадяни повинні мати рівний доступ до гідного життя, особливо нині, коли наше суспільство на собі відчуло бар’єри війни. Ми маємо розуміти, що війна – це не лише зруйновані будинки, це ще й зруйноване людське життя.
«Багато наших захисників та захисниць, а також й цивільного населення зазнали поранень, мають порушення слуху та зору, ампутовані кінцівки, користуються кріслом колісним. Тому наше завдання, як держслужбовців, допомогти їм відчути себе потрібними країні. Нам важливо зараз навчитися правильно взаємодіяти з різними групами населення, а подібні тренінги спрямовані не лише на професійне зростання наших адміністраторів, а й на роботу з міфами та стереотипами щодо тих чи інших груп населення. Такі навчання допомагають нам краще розуміти суспільство та його потреби», — зауважив начальник регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській області Валерій Бельць.
Нагадаємо, що у квітні 2021 року прийнята Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору, яку розробили в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів» та на виконання Указу Президента України. Стратегія розрахована до 2030 року і передбачає усунення бар’єрів у шести основних напрямках: фізичному, суспільному і громадянському, економічному, освітньому, цифровому, інформаційному. А ось План заходів на 2024-2025 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, який був прийнятий 25 квітня на засіданні Уряду, визначив чотири пріоритетні напрямки роботи: безбар’єрні простір, товари, послуги та інформація.
